Побудова тренувальних мікроциклів

В основі побудови тренувального процесу закладений принцип циклічності. Відомо, що циклічність проявляється в систематичному повторенні відносно закінчених структурних одиниць тренувального процесу; окремих занять, мікроциклів, мезоциклов, періодів, макроциклів. Найбільш важливими в футболі є мікроцикли.

На перших двох етапах багаторічного вдосконалення футболістів - початкової і попередньої базової підготовки - кількість щотижневих занять не перевищує двох - чотирьох, заняття з великими і значними навантаженнями не плануються, робота носить виключно різноманітний характер, що не приводить до глибокого стомлення і тривалого протікання відновних реакцій. У цих умовах кожне чергове заняття проводиться за відсутності ознак втоми, викликаного виконанням програм попередніх занять. Іншим є і ставлення до змагань, які носять переважно контрольний характер, не вимагають спеціальної підготовки, а розглядаються як одне з її засобів.

Відповідно до цього будуються і програми мікроциклів. Заняття є відносно стандартними, будуються за однією схемою, навантаження не перевищують 60-70% максимально можливих. Основну частину занять в переважній більшості випадків складають різноманітні вправи, які сприятимуть розвитку різних видів координаційних здібностей, а також вдосконаленню техніки пересування і техніки володіння м'ячем. У невеликому обсязі використовуються рухові завдання аеробного характеру, а також рухові завдання, які сприятимуть розвитку швидкісних здібностей і гнучкості. Природно, що в цих умовах тижневі мікроциклах є, в основному, елементами організації процесу підготовки, а не управління адаптаційними реакціями, що має місце на наступних етапах.

У першій половині третього етапу багаторічної підготовки (етапу спеціалізованої базової підготовки) по мірі зростання функціональних можливостей організму юних футболістів, їх оволодіння технікою і тактикою планомірно ускладнюються програми занять, збільшується обсяг роботи, плануються заняття зі значними навантаженнями, розширюється участь в змаганнях. У структурі тренувального процесу з'являються втягуючі мікроцикли, а також мікроцикли з характерними особливостями ударних і відновлювальних.

Починаючи з другої половини етапу спеціалізованої базової підготовки, в структуру мікроциклів вводяться заняття з великими навантаженнями, обсяг роботи суттєво зростає, кількість тренувальних занять в тижневих мікроциклах збільшується до п'яти. Виникає проблема управління реакціями, пов'язаними з розвитком стомлення, відновлення, формуванням відставленого тренувального ефекту.

В цьому відношенні при проведенні заняття необхідно, щоб всі частини не тільки були між собою взаємопов'язані, а й сприяли встановленню оптимального балансу між навантаженням і відпочинком, а також давали змогу футболістам успішно реалізувати поставлену на цей день мету.

Підготовча частина (розминка): • Плануйте розминку так само ретельно, як і будь-яку іншу частину. • Забезпечте цікаві розігріваючі рухові завдання з м'ячем (можливість для вдосконалення техніки). • Програма розминки повинна бути завжди, по можливості, пов'язана з вирішенням завдань в основній частині заняття. • Поступово збільшуйте інтенсивність розігріваючих рухових завдань.

Основна частина: • На початку основної частини плануйте такі рухові завдання, які дозволять футболістам бути відпочившими і перебувати в ідеальній фізичній формі (наприклад, завдання на вдосконалення техніки, швидкості і координації). • Не перевантажуйте тренування, тобто не вирішуйте багато завдань в одному занятті. Краще витратити більше часу на одне завдання, поки не побачите певні результати. Тут також важливим є правильний баланс між навантаженням і відпочинком. • Ретельно плануйте загальний хід тренування. Все стає набагато простіше, якщо від завдання до завдання не змінюються умови виконання (кількісний склад групи, параметри ігрового простору). Це усуває «простої» і робить заняття більш продуктивним. Однак пам'ятайте, що неможливо заздалегідь все передбачити. Тренер повинен вміти імпровізувати.

Заключна частина (заминка): • Використовуйте період відновлення для відпрацювання ще раз тих тактико-технічних дій, які визначали весь зміст заняття. • Біг в повільному темпі - це не єдиний спосіб завершити заняття. Можна запропонувати рухові завдання (особливо удари по воротах), що піднімають настрій і зміцнюють впевненість в собі.

На наступному етапі багаторічного вдосконалення (підготовки до вищих досягнень) сумарні обсяги роботи і величина навантажень досягають близьких до граничних величин. Кількість занять протягом тижневих мікроциклів може збільшуватися до семи-восьми при двох - трьох днях з дворазовими тренуваннями.

Особливу актуальність визначає перехід на проведення декількох занять протягом одного дня, коли доводиться стикатися з низкою проблем. По-перше, необхідно встановити оптимальний час проведення тренувальних занять, по-друге, слід знати, якою мірою воно визначає спрямованість і величину навантажень, і нарешті, по-третє, треба з'ясувати, як чергувати протягом дня тренувальні заняття з різною переважною спрямованістю.

Час проведення занять протягом дня планують в залежності від умов занять і навчання. Однак тренер повинен стежити за тим, щоб воно залишалося якомога стабільним, так як перебудова режиму тренування супроводжується зниженням працездатності футболістів, ослабленням процесів відновлення після навантажень, що не може позначитися на якості тренувального процесу. Доведено, що спеціальна працездатність спортсменів, істотно змінюється протягом дня, виявляється найвищою в той час, коли вони звикли тренуватися. Однак природні добові коливання рухової і вегетативних функцій, безсумнівно, накладають відбиток на величину коливань спеціальної працездатності - коли час збігається з фізіологічним піком життєдіяльності організму, рівень працездатності виявляється дещо вищим у порівнянні з тим, який спостерігається при проведенні занять в неефективний, з точки зору фізіологічної активності, час.

До останніх відносяться заняття, які проводяться в ранній або пізній час доби. Час проведення занять може і повинно змінюватися напередодні відповідальних змагань (відбірковий турнір, стикові матчі та ін.), які будуть проводитися в години, що відрізняються від звичного часу занять, або ж в іншому часовому поясі.

При дворазових заняттях оптимальним є поєднання, коли одне заняття - основне, а друге - додаткове. Застосування двох основних занять, тобто з великими або значними навантаженнями, притаманно етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей при підготовці футболістів високої кваліфікації. Проведення двох додаткових занять пов'язано з необхідністю зниження сумарного навантаження через можливу перевтому.

Для раціональної організації дворазових занять важливо чергувати їх по переважній спрямованості. Оптимальною для проведення основного заняття є друга половина дня. Напружені заняття в ранні ранкові години у спортсменів нерідко призводять до порушення сну в другій половині ночі. Сон в останні години перед пробудженням стає поверхневим і неспокійним. Це відбувається через передстартове збудження перед інтенсивною роботою, яке є результатом зміни добового ритму. З цієї ж причини в ранкові години не слід використовувати рухові завдання швидкісної спрямованості.

Тому якщо заняття плануються рано вранці, то в основному їх слід будувати на матеріалі роботи аеробної спрямованості (I і II зони інтенсивності), різноманітних рухових завданнях, які сприяють вдосконаленню техніки. Завдання швидкісної спрямованості слід планувати лише на заключну частину заняття.

Найбільш доцільні поєднання протягом дня основних і додаткових занять з переважною спрямованістю і величиною навантажень при вирішенні завдань фізичної підготовки спортсменів: 1. Підвищення швидкісних можливостей, вдосконалення швидкісної техніки - Підвищення анаеробних можливостей. 2. Підвищення анаеробних можливостей або розвиток спеціальної витривалості - Підвищення аеробних можливостей. 3. Підвищення анаеробних можливостей або розвиток спеціальної витривалості - Підвишення швидкісних можливостей, вдосконалення швидкісної техніки. 4. Комплексне: послідовне виконання роботи по підвищенню швидкісних, анаеробних і аеробних можливостей - Комплексне: підвищення аеробних можливостей. 5. Комплексне: паралельне підвищення аеробних і анаеробних можливостей - Підвишення швидкісних можливостей, вдосконалення швидкісної техніки. 6. Комплексне: паралельне підвищення швидкісних і анаеробних можливостей - Підвищення аеробних можливостей.

Таким чином, різноманітність тренувальних засобів, варіювання величини і спрямованості тренувальних навантажень протягом дня і микроцикла є найпотужнішими інструментами мобілізації резервних можливостей спортсменів, стимуляції відновлювальних і адаптаційних реакцій, профілактики перевтоми і перетренованості.

Що стосується побудови тренувального процесу, то управління реакціями адаптації організму футболіста в цих умовах зумовлює складну структуру не тільки ударних мікроциклів, що відрізняються максимальними навантаженнями, але і всіх інших типів мікроциклів. Їх зміст має забезпечувати ефективну підготовку до освоєння програм ударних мікроциклів, безпосередню підготовку до календарної гри, створювати умови для повноцінного відновлення і формування процесів адаптації.