Періодизація багаторічної підготовки футболістів

Етап попередньої базової підготовки

У віковій періодизації цей етап підготовки відповідає препубертатному періоду розвитку підлітка (10-13 років).

Період високої чутливості для розвитку координаційних здібностей і вдосконалення технічної майстерності.

Фізіологічною основою техніки є координаційні здатності

Цю вікову категорію юних футболістів свідомо називають «золотим віком» для навчання, оскільки підлітки вражають своїм бажанням рухатися, грати і добиватися успіху. Швидкі та спритні рухи даються порівняно легко. На фундаменті великого набору базових знань, умінь і навичок, освоєних в дитячому віці, повинна початися цілеспрямована футбольна підготовка.

У цьому віковому періоді діти повинні повністю оволодіти «школою» техніки футболу і вміти застосувати основні прийоми в грі. Повинні бути освоєні всі маленькі координаційні рухові «програми», що є «цеглинками фундаменту» майбутньої тактико-технічної майстерності футболіста. Все, чого гравець навчиться в цьому, найбільш сприятливому для навчання техніці гри, періоді залишиться з ним на все життя. На цьому ж етапі необхідно розвивати швидкісні якості і здібності, проявляти швидкість і точність одночасно. Техніка і тактика складають основу змісту навчальної програми. Наприклад, навчання груповим взаємодіям доцільно застосовувати лише тоді, коли психологічні основи тактичної дії будуть вже в стадії формування. Не раніше 10-11 років, хоча окремі рухові завдання в загальному контексті заняття можна застосовувати і з восьми років. Потрібно тільки враховувати, щоб на дитину не було великого тиску з приводу прийняття рішень. Різкі зауваження, звичайно, підвищать концентрацію і стійкість уваги, змусять працювати мислення. Однак така постійна активізація уваги може дорого коштувати - вона поставить перешкоду інтуїтивним рішенням і творчості.

Принципово важливим моментом стратегії підготовки на початкових етапах багаторічного вдосконалення є знаходження оптимального співвідношення між технічною та фізичною підготовкою. Технічне вдосконалення повинно бути не тільки максимально різноманітним, яке не допускає формування жорстких рухових навичок, а й перебуває в відповідності до рівня розвитку різних кондиційних рухових якостей. Не слід допускати форсування фізичної підготовки, перш за все силової, з метою освоєння технічних прийомів з високою значимістю силового компонента.

З 12 років юні футболісти починають виступати в регулярних змаганнях. Результат важливий, але без домінуючої установки: на передньому плані - задоволення від гри, якість індивідуальних і групових дій.

Основна спрямованість роботи - різнобічна фізична (особливо координаційна) і технічна підготовка. Принципово важливим є відсутність вираженого стомлення після виконання програм занять, широке використання ігрового і змагального методів при виконанні різних рухових завдань і їх комплексів, виняткове різноманіття і емоційна насиченість тренувальних програм. Ігровий і змагальний характер завдань не може стати на заваді досягненню головної мети - різнобічному технічному вдосконаленню та координаційної підготовки. Юні футболісти повинні навчитися техніці володіння м'ячем в різних взаємопов'язаних з грою діях. Комплексні завдання - одна із сходинок в нескінченній сходах вдосконалення від простого до складного.