Тренер чи "фізрук"

Вибір дитячого тренера (з деякими правками оригіналу тексту)

1. У тренера повинна бути "світла" голова, він повинен легко читати будь-яку ситуацію і не тільки футбольну. Якщо Ви розумієте все про що говорить тренер це перша і важлива ознака, що перед Вами Тренер.

Якщо людина говорить багато слів, але Ви не завжди знаєте або не зовсім розумієте про що йде мова (міркування наприклад про схеми або про тактику ....) є серйозний привід задуматися. Такий "учитель" буде вчити не грати, а працювати за схемою, що нічого спільного з грою не має. Третій варіант перед Вами дядько якому все до "ліхтаря". Ці так звані тренери як правило взагалі не цікавляться дитиною (прийшов кинув м'яч і пішов займатися своїми справами і інтересами). При першій же нагоді вони знаходять собі помічників і діти спілкуються з ними, які вчать дітей за своїми поняттями і інтересам.

2. Тренеру результат команди цікавий не в першу і не в другу чергу, йому цікаво як поводяться діти під час матчу для більш глибокого розуміння гравців. Навіть після розгромних поразок тренер знайде, що хорошого сказати і як обнадіяти кожного!!! гравця. Для горе тренерів участь в будь-якому турнірі бачиться як результат команди і дітина як такова для них не представляє цінності.

3. Випливає з другого. У тренера діти в незалежності від розвитку і фізичних даних гратимуть приблизно однаковий час. Псевдо тренер буде найбільш розвинених гвалтувати фізично, а дітей більш пізнього розвитку тиснути морально і психологічно (у нього інше завдання за рахунок розвинених дітей отримувати бонуси і піднімати власне ЕГО і догоджати начальству).

4. Тренер вміє створювати клімат в команді, спортивні принципи поведінки на полі та поважні відносини поза ним. У "фізрука" на першому місці в колективі буде стадний принцип з ватажком, сірою масою і "дурнями" (так набагато легше). Дивіться на колектив і думайте.

5. До тренера незважаючи ні на що будь-яка дитина біжить на тренування, до "фізрукові" йде бо так треба.

Тренер или "физрук". Выбор детского тренера (с некоторыми поправками оригинала текста)

1. У тренера должна быть "светлая" голова, он должен легко читать любую ситуацию и не только футбольную. Если Вы понимаете все о чем говорит тренер это первый и важный признак, что перед Вами Тренер.

Если человек говорит много слов, но Вы не всегда знаете или не совсем понимаете о чем идет речь (рассуждения например о схемах или о тактике ....) есть серьезный повод задуматься. Такой «учитель» будет учить не играть, а работать по схеме, ничего общего с игрой нет. Третий вариант перед Вами дядя которому все до «фонаря». Эти так называемые тренеры обычно вообще не интересуются ребенком (пришел бросил мяч и пошел заниматься своими делами и интересами). При первой же возможности они находят себе помощников и дети общаются с ними, которые учат детей по своим понятиям и интересам.

2. Тренеру результат команды интересен не в первую и не во вторую очередь, ему интересно как ведут себя дети во время матча для более глубокого понимания игроков. Даже после разгромных поражений тренер найдет что хорошего сказать и как обнадежить каждого!!! игрока. Для горе тренеров участие в любом турнире видится как результат команды и ребенок как таковой для них не представляет ценности.

3. Следует из второго. У тренера дети в независимости от развития и физических данных будут играть примерно одинаковое время. Псевдо тренер будет наиболее развитых насиловать физически, а детей более позднего развития давить морально и психологически (у него другая задача за счет развитых детей получать бонусы и поднимать собственное ЭГО и угождать начальству).

4. Тренер умеет создавать климат в команде, спортивные принципы поведения на поле и уважительные отношения вне его. У "физрука" на первом месте в коллективе будет стадный принцип с вожаком, серой массой и "дураками" (так гораздо легче). Смотрите на коллектив и думайте.

5. К тренеру несмотря ни на что любой ребенок бежит на тренировку, к "физруку" идет потому что нада.